Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
Братцы и сестрёнки, вбитайте сюда, я вам расскажу историю, что самому пропастью глядел на глаза. Была у меня одна ночь, когда я решил раздобыть свою долю черной радости – амфетамин. Шурша подошвами грязных кроссовок, я отправился на поиски закладок, чтобы на весь круг мириться с галлюциногенами и познать суть настоящего кайфа.
Под покровом ночи, среди заброшенных подъездов и глухих переулков прошел я, погруженный в сеанс стендальства. Мозг тина заполнился предчувствием приключения, а сердце забилось чаще, словно заглянуло в темное будущее. Я знал, что там, где красная лампочка и пьяные гопы тянут затяжку, найдется то, что мне нужно.
И вот, несколько часов блужданий по темноте, я подошел к шумной компании. Здесь, среди запаха табака и спирта, я знал, что мой круг усложнился. Но страх покинул меня, ибо я был раскален и готов на все, ради своей маленькой порции наслаждения. Жарким взглядом я обозначил свои намерения, и несколько слов черного жаргона прозвучало в ответ.
Согласие было дано, и мы отправились на поиски закладок в мрачный лес. Дали старт нашей нелегкой прогулке, освещенной только блеклым светом луны. Листва шептала мне своеобразные приветствия, и я чувствовал, что здесь не я один. Запах хвои и влажная земля создавали атмосферу, словно я оказался в параллельной реальности.
Вдали промелькнуло несколько фигур, словно духи, родившиеся из густой дымки нашей головной бошечки. Это были наши товарищи, готовые сотрудничать – дагга побратимы, готовые поделиться своей зеленью в обмен на наш черный амфетамин.
Прошли мы еще несколько километров, и перед нами открылась та самая поляна, на которой я искал зарытые клады. Вдыхая запах сырости и хвойного леса, я разгорел внутри себя огонь нетерпения. Уже видел я, как частицы пыльцы соединяются в чарующие закладки, готовые погрузить меня в мир иных реалий.
Но все оказалось не так просто, как казалось изначально. Семена сомнения проросли в моей гнетущей голове. Возможно, это была игра судьбы, и я лишь иллюзии гонял за химическими страстями. Долго искал я греха и уговорил своих товарищей поделиться своими закладками. Я наслаждался моментом, когда я стянул трубку и глубоко затянулся. Внутри меня зародился огонь, и я двигался вперед, хотя ничего не понимал.
Ночь прошла быстро, словно я оказался в параллельной реальности, где время просто исчезло. Спустя несколько часов я уже не мог отделить галлюцинации от реальности. Все слилось в единое целое – запах леса, холодный воздух и мерцающий свет фонарей. Я забыл, кто я такой на самом деле и почему я здесь.
Внезапно на меня обрушилась волна осознания. Я осознал, что искал не просто закладки, а способ погрузиться в иллюзорный мир своего сознания. Лес стал моим наркотическим прибежищем, где я мог отдохнуть от суеты мира и погрузиться во внутренний покой. Но единственное, что я смог по-настоящему найти, так это свою собственную потерянную душу. Решение привлекать к себе халлюциногены становилось все более и более опасным. Черная сторона наркотиков притягивала и уносила меня в глубины своего безжалостного властвования. Но я сделал выбор – быть наркоманом или найти себя вне этого мира и воротиться к жизни вношу небольшие наркоследы, передавая свои знания и опыт другим молодым душам.
Так закончилась моя одна ночь, переполненная запретными желаниями и поисками кладов в темных закоулках. Именно в ночи и в тьме я нашел свет, который осветил мой путь в мир истинного существования. И, может быть, когда-нибудь, через долгие годы, кто-то услышит мою историю и примет ее к сердцу.